Солідарність у спорті
В 1945 р. Бранч Рікі, генеральний менеджер бейсбольного клубу “Бруклін Доджерс”, був єдиним із менеджерів Головної бейсбольної ліги, який проголосував проти правила, яке забороняло чорношкірим (зараз цей термін не є достатньо коректним, але у ті часи його використовували) грати у командах ліги. Після цього він заявив, що все одно запросить до свого клубу чорношкірого гравця, і скаути клубу вже шукають кандидатуру.
У квітні 1947 р., незважаючи на опір майже всього бейсбольного світу, Бранч Рікі підписав контракт із чорношкірим гравцем Джекі Робінсоном.
Бранч Рікі – успішний спортивний менеджер та бізнесмен, консерватор та прихильник капіталізму за переконаннями, набожний християнин – за свої християнські чесноти та боротьбу проти дискримінації отримав прізвисько “Махатма”. У своїх діях від спирався на християнську віру, яка, на думку Рікі, вимагає рівного ставлення до людей, та фінансову вигоду від запрошення у клуб висококласних гравців, незалежно від кольору шкіри.
Керівництво клубу та комісар ліги (це найвища посада у лізі) Хеппі Чандлер (який до того був сенатором, губернатором Кентуккі і стане їм знову потім) підтримали Бранча Рікі.
Гравці були попереджені, що ті, хто не захоче грати разом з чорношкірим, будуть продані в інші клуби. Коли четверо гравців команди написали петицію про те, що не будуть грати з чорношкірим, Рікі вночі прочитав їм лекцію про американізм. Менеджер команди Лео Дурочер заявив, що Робінсон буде грати, а петицією порекомендував підтертись. Троє з цих гравців змінили позицію, а четвертого – зірку команди Кирбі Хігбі – обміняли в інший клуб. Автор петиції – Діксі Уокер – згодом допоміг Робінсону засвоїти новий кидок. (Пізніше Уокер стверджував, що склав петицію тому, що боявся втратити клієнтів бізнесу, який мав у Алабамі, через те, що грає з чорношкірим. Саме в Алабамі через 8 років стався інцидент з Розою Паркс).
Капітан команди, зірка бейсболу Пі Ві Різ, білий уродженець південного штату Кентуккі, де сильні расистські упередження, від якого очикували протесту, несподівано для багатьох з самого початку постійно публічно підтримував Робінсона, включаючи публічні обійми під час тренування, коли глядачі почали цькувати Робінсона (Робінсон був першим чорношкірим, якому Рівз взагалі потиснув руку). Рівз та Робінсон були друзями до кінця життя.
Частина гравців грали проти Робінсона особливо грубо, ображали та провокували його під час матчів. Сам Робінсон, виконуючи пораду Рікі, зберігав спокій – а відповідали провокаторам партнери Джекі по команді.
Робінсона підтримували і гравці команд-суперниць, наприклад, Хенк Грінберг, який сам стикався з проявами нетерпимості.
Вболівальники з Брукліну носили значки “Я – Робінсон”.
Ред Барбер, спортивний диктор та письменник, уродженець південного штату Міссурі, хотів припинити коментувати ігри через те, що грає чорношкірий. Але дружина (також уродженка Півдня) вмовила його змінити рішення. Пізніше Барбер став прихильником Робінсона, а згодом – інших чорношкірих бейсболістів.
В 1948 р. в Головній бейсбольній лізі з’явились і інші гравці-афроамериканці. Зараз в усіх спортивних лігах США люди з різним кольором шкіри, етнічним походженням, релігійними переконаннями грають в усіх командах.
